Кожен конкурс має 4 сторони, у кожної з яких є свій інтерес у цих заходах.

Перша сторона - спонсор конкурсу. Це людина, група або організація, яка оплачує конкурс, надає йому свої ресурси і призи. Його інтерес полягає в тому, що конкурс привертає увагу до спонсору або його цілям часто набагато ефективніше, ніж звичайна реклама. Адже учасники конкурсу виявляються залучені в нього, стежать за результатами, борються один з одним, радіють перемогам, переживають поразки і, зрозуміло, отримують призи. Все це супроводжується посиленою рекламою спонсора, його ім'я постійно з'являється і запам'ятовується усіма учасниками. Конкурсні роботи можуть бути в подальшому використані спонсором для своєї реклами і якийсь інший діяльності, брати участь у виставках, допомагати у розвитку бізнесу і т.д.

Друга сторона - організатор конкурсу. Тут все просто - організатор заробляє гроші. Хоча якщо організатор сам є спонсором, то гроші він не заробляє, а витрачає, але має всі наведені вище переваги. І ще економить на послугах організатора. У багатьох випадках організатор конкурсу також виступає в якості журі, що визначає переможців. Такі конкурси можна назвати закритими. Приклад закритого конкурсу - фігурне катання. Якщо ж переможців визначають глядачі своїм голосуванням, то такі конкурси назвемо відкритими. Приклад відкритого конкурсу - «Євробачення». 

Третя сторона - учасники конкурсу. В учасників конкурсу зазвичай кілька мотивацій. Головна мотивація, звичайно, обійти всіх конкурентів і виграти головний приз. Тут відіграє свою роль честолюбство: важлива не сама цінність призу (який може бути нематеріальним, наприклад, грамота або медаль), важливо опинитися в чомусь краще за всіх інших, що надзвичайно піднімає самооцінку. Бажання просто виграти якийсь цінний приз слід поставити на друге місце. У цьому випадку участь у конкурсі стає різновидом роботи, але з негарантованої оплатою. На третьому місці (а втім, у кого як, у когось це може бути і на першому) просто жага творчості та самовираження. Ну і last but not least бажання привернути увагу до своєї творчості, отримати нових читачів і шанувальників. Все, що називається модним словом «піаритись».

Четверта сторона - глядачі. Їх інтерес в отриманні задоволення від перегляду самого дійства, перегляду конкурсних робіт та процедури привітання переможців. Ця сторона також є цільовою аудиторією для спонсора, оскільки учасників зазвичай не так багато, як глядачів. Враховуючи цей факт, організатори докладають усіх зусиль, щоб конкурс був видовищним і залучав не тільки учасників, а й сторонніх спостерігачів. Інтернет відрив широкі можливості для проведення різноманітних конкурсів. Адже у віртуальному просторі, по-перше, всім чотирьом сторонам значно простіше знайти один одного, по-друге, в інтернеті конкурси проходять набагато динамічніше, ніж у газетах або на радіо, збирають значно більше учасників і глядачів. Витрати на проведення конкурсів в інтернеті набагато нижче, ніж в реалі, а статистику конкурсу можна зібрати набагато легше і точніше. Все більшої популярності набувають конкурси, де спонсором і організатором виступають інтернет сайти, а метою проведення є залучення уваги інтернет-аудиторії до своїх ресурсів. В основному, це творчі конкурси: на кращу фотографію, історію, вірш або рекламний слоган, на краще відео, програму, малюнок, презентацію і т.п. Все це легко можна переслати організаторам по мережі, легко викласти на сайті і легко організувати голосування, якщо конкурс відкритий.